Бізнес в Україні поспішно розвивається: кожного місяця на ринок виходять нові компанії, а з ними й нові професії. Людям стало вкрай важко бути стабільними та визначитися з майбутнім роботодавцем. Хтось змінює роботу кожні декілька місяців, а інші протягом багатьох років щодня надихаються на улюбленій роботі.
Як ви потрапили до компанії Konica Minolta?
У липні 1997 року я щойно здобула вищу освіту і вже мала квиток додому на потяг Київ-Суми, планувала влаштуватися працювати на підприємстві в рідному місті, але раптом від друзів дізналася про термінову вакансію помічника менеджера відділу логістики в ДП «Коніка Мінолта Україна» (на той час ДП «Мінолта Україна»). Безумовно це був шанс почати свою професійну діяльність у відомій іноземній компанії, і я мала величезне бажання ним скористатися: того ж дня я мала зустріч із менеджером відділу логістики, а вже за кілька днів мене запросили на другий етап співбесіди з генеральним директором. Хвилювання було неймовірне, але доля усміхнулася та доволі швидко я отримала позитивну відповідь щодо моєї кандидатури.
24 липня 1997 року розпочався новий етап мого життя — я приєдналася до команди Konica Minolta з випробувальним терміном 3 місяці.
Який досвід роботи ви мали до Konica Minolta?
Професійного досвіду не було жодного. Це моє перше місце роботи — я вчилася всьому, вчилася швидко й досить наполегливо.
Яка була ваша перша посада в Konica Minolta?
Адміністратор відділу логістики — я пам’ятаю, як я пишалася, коли говорила, ким працюю. Мені пощастило розпочати свій робочий шлях саме з цього направлення.
Логістику в нашій компанії можна порівняти з хабом, у якому перетинаються процеси та потоки інформації практично з усіх департаментів: продажу, сервісу, маркетингу, фінансів та ін.
"Конкурентом для логістики за кількістю контактів із колегами може бути хіба що бухгалтер із зарплати:-)"
Ти швидко починаєш усвідомлювати, які бізнес-процеси існують у компанії, у чому твоя роль і наскільки важливий саме твій професійний внесок у загальну справу. Сумувати не доводилось — щодня безліч внутрішніх комунікацій, спілкування з клієнтами та логістичними партнерами. Мені справді подобалося те, чим я займалася.
Що ви знали про компанію на початку роботи? Як ваш погляд змінився через роки?
Із самого початку я знала, що Konica Minolta — відома компанія міжнародного рівня, яка постачає в Україну якісну фототехніку, а також надсучасне обладнання для копіювання та друку.
"Компанія не відступає перед новими викликами для бізнесу, продовжує розвиватися й ми розвиваємося разом із нею."
Сьогодні, як і понад 20 років тому, я пишаюся бути в одній команді з професіоналами, які розвивають нові напрямки бізнесу, пов’язані з автоматизацією документообігу, вивчають та оптимізують бізнес-процеси завдяки впровадженню прогресивних ІТ-рішень, що значно полегшує рутинну працю персоналу. Компанія не відступає перед новими викликами для бізнесу, продовжує розвиватися й ми розвиваємося разом із нею.
Як змінювалися ваші посади та обов’язки з роками?
У 2011 році я очолила відділ центральної адміністрації, який відповідає за адміністрування контрактів і виставлення рахунків. У моєму розумінні керувати процесом, змінювати чи удосконалювати робочі алгоритми ти можеш, якщо знаєш і розумієш їх. Тому на новій посаді я почала з вивчення базового функціонала, модулів адміністрації в ERP-системі, джерел і потоків інформації, з якою працюємо. Адміністратор — це важлива й доволі кропітка робота, яка вимагає посиленого зосередження й точності під час введення даних і обліку операцій.
У 2012 році до відділу адміністрації під моїм керівництвом приєднався відділ сервісної підтримки, який відповідає за реєстрацію та обробку замовлень на сервісне обслуговування. Одразу нам довелося пройти через складний проєкт, пов’язаний із виборчим процесом в Україні — на обладнанні Konica Minolta друкувалися списки виборців. У надзвичайно стислі строки ми повинні були налагодити оперативне реагування на виклики від виборчих дільниць. То було моє «бойове хрещення» на шляху до Customer Care.
"На обладнанні Konica Minolta друкувалися списки виборців — в надзвичайно стислі строки ми повинні були налагодити оперативне реагування на виклики від виборчих дільниць."
У вересні 2013 року відділ логістики вдруге приєднався до моєї зони відповідальності, що стало відправною точкою для створення департаменту по роботі з клієнтами і з того моменту я маю посаду Директор департаменту.
З якими складнощами ви стикалися? Розкажіть про свій найбільший факап.
Вважаю своєю найбільшою помилкою те, що погодилася з пропозицією керівництва “відпустити” від себе логістику й зосередитися на централізації адміністративних процесів (2011-2013 рр.). Тому після повернення довелося з великими витратами енергії та часу надолужувати втрачене. Колеги ІТ-відділу на певний час забули про завдання інших відділів і повністю були зосереджені на забезпеченні ІТ-інтеграції з ERP-системою логістичного партнера з надання складських послуг і автоматизації процесів логістики.
Чи були критичні моменти, коли хотілося все кинути?
Бувають моменти, коли рівень енергії та натхнення на мінімумі, коли не вистачає впевненості в собі, у своїх ідеях, діях. Але я думаю, що я — не виняток, й у всіх бувають складні моменти комунікації із самим собою.
"У всіх бувають складні моменти комунікації із самим собою. Але потім бачиш результат своєї праці, відчуваєш повагу й довіру від своєї команди, від керівництва — це заряджає, знову з’являються сили й бажання йти далі."
Що ви порекомендуєте людям у момент перегорання?
Зупинитися, згадати всі свої досягнення та успіхи — не тільки щодо робочих питань, але в житті в цілому, тому що все взаємопов’язано. Важливо похвалити себе, визнати, що ти багато в чому молодець і уявити, наскільки більше ти будеш молодець, коли реалізуєш ті 22 ідеї, які вже існують у думках, у щоденнику, на стікерах, але руки не дійшли :-) Почни з них. Це не рекомендація, це мій індивідуальний досвід.
За що ви любите свою роботу?
Насамперед я люблю свою команду: за їхнє ставлення до своєї справи, за позитив у складних ситуаціях, за готовність генерувати й реалізовувати нові ідеї. Я поважаю працю своїх колег і щиро пишаюсь їхнім успіхом, тому що це успіх компанії, а я є її часткою.
Я поважаю працю своїх колег і щиро пишаюсь їхнім успіхом, тому що це успіх компанії, а я є її часткою.
Якими проєктами ви пишаєтеся?
Можна згадати проєкт централізації бек офісної підтримки бізнесу, який обумовив перехід усіх регіональних відділень компанії на єдині стандарти ведення контрактів і взаєморозрахунків з клієнтами, створення єдиного центру адміністрування договорів та центру сервісної підтримки клієнтів. Також заслуговує уваги проєкт, який дав змогу компанії отримувати якісні логістичні послуги, відмовившись від власного складу й залучивши професійну команду 3PL-провайдера.
З останнього можна виділити мою участь у проєкті розвитку бізнесу Konica Minolta в Грузії: створення компанії фактично з нульового рівня.
Відмотаємо час на 10–15 років назад. Що ви собі порекомендуєте?
Щодо професійного розвитку — я би приділяла більше уваги навчанню, тому що нові знання і навички суттєво допомагають в роботі, в комунікації з оточенням, спонукають до нових ідей. В особистому житті я би порадила собі більше часу проводити з родиною і частіше знаходити можливості для подорожей :-)
