Після кількох місяців невизначеності та активних дискусій було ухвалено важливе рішення: Європейський парламент і країни-члени ЄС досягли попередньої політичної угоди в переговорах щодо Регламенту ЄС про запобігання вирубки лісів (EUDR).

Результатом став пакет рішень, який суттєво зменшує навантаження на європейську поліграфічну галузь і забезпечує компаніям ту передбачуваність, якої вони давно потребували.

Угода передбачає річне відтермінування набуття чинності регламентом, зниження складності вимог до відповідності та, що особливо важливо, звільнення певних друкованих продуктів – імовірно всієї групи HS code 49 (митний тарифний код) – від дії регламенту.

Політичний напрям уже зрозумілий, і це дає компаніям впевненість для початку підготовки.

Але що саме означає цей розвиток подій для європейських друкарень, їхніх ланцюгів постачання та конкурентоспроможності?

Відтермінування закону – не відтермінування відповідальності

Регламент EUDR вимагає від компаній гарантувати, що сім основних товарних категорій – велика рогата худоба, какао, кава, пальмова олія, соя, каучук і деревина – а також широкий перелік похідної продукції є такими, що не пов’язані зі знелісненням, вироблені законним шляхом, повністю простежувані через геолокаційні дані.

У центрі вимог EUDR знаходиться система комплексної перевірки, яка включає збір даних, оцінку ризиків, мінімізацію ризиків. Оператори повинні подавати детальні декларації щодо комплексної перевірки через централізовану інформаційну систему ЄС, що забезпечує простежуваність інформації про відповідність та управління ризиками для ланцюга постачання й регуляторних органів.

Початкова редакція EUDR створювала величезні практичні труднощі для друкарень. Вимога документувати геолокаційні дані щодо сировини аж до рівня конкретної лісової ділянки була фактично нездійсненною для більшості компаній, особливо для малого та середнього бізнесу.

Позитивний результат, якого вдалося досягти, став можливим завдяки наполегливій роботі галузевих асоціацій на національному та європейському рівнях, а також тісній співпраці між поліграфічними об’єднаннями, законодавцями та партнерами по ланцюгу постачання. Важливу роль також відіграли реальні приклади від друкарень, які демонстрували непропорційний вплив початкової версії регламенту.

IPP 2 FEEL THE POTENTIAL,  AccurioJet 30000,  MGI

Основні положення нової угоди:

  • Річне відтермінування вимог EUDR – це дає бізнесу додатковий час для перегляду ланцюгів постачання, уточнення ролей та підготовки необхідних систем.
  • Виключення друкованої продукції (HS code 49) – згідно з поточною оцінкою, друкована продукція – книги, газети, журнали, брошури та інші вироби, що належать до HS Code 49 – буде повністю звільнена від дії регламенту. Остаточний юридичний текст ще не оприлюднений, однак політичний намір виглядає чітким.
  • Полегшення вимог для ланцюга постачання – друкарні, які купують папір у межах ЄС, не повинні будуть подавати декларації щодо комплексної перевірки. Натомість перша компанія в ланцюгу постачання після виробника сировини лише зберігатиме референсні номери декларацій, поданих попередніми учасниками ланцюга.
  • Спрощені вимоги для малих первинних дистриб’юторів – власники лісів та інші невеликі компанії, які вперше вводять сировину на ринок, зможуть використовувати спрощену процедуру комплексної перевірки, що зменшить адміністративне навантаження.
  • Пункт про перегляд регламенту – до 30 квітня 2026 року Європейська комісія має оцінити можливість подальшого спрощення вимог.

Водночас важливо зазначити, що папір і пакування (HS Code 48) наразі все ще залишаються в зоні дії EUDR.

Що це означає для європейських друкарень

Переваги цієї угоди виходять далеко за межі простого регуляторного послаблення. Якби друкована продукція залишилася в межах дії EUDR, європейські друкарні зіткнулися б із вищими адміністративними витратами порівняно з конкурентами за межами ЄС – особливо в Азії.

Нові правила чітко визначають: друкарні, які купують папір у межах ЄС, не повинні подавати декларації щодо комплексної перевірки; перша компанія в ланцюгу постачання після виробника сировини лише зберігатиме референсні номери; для малих первинних дистриб’юторів діятимуть спрощені процедури. Це допоможе компаніям більш впевнено планувати інвестиції, контракти та виробничі процеси.

Європа вже має одні з найсильніших у світі систем сертифікації лісового господарства та паперової продукції – FSC і PEFC. Спрощення EUDR фактично визнає, що чинні системи сертифікації вже створюють надійну основу для контролю, а надмірне навантаження не повинно непропорційно лягати на високорегульовані галузі. У той час, коли поліграфічний сектор стикається зі зростанням цін на енергоносії, нестабільністю ринку паперу, цифровою конкуренцією та дефіцитом кадрів, зменшення регуляторного навантаження дозволяє компаніям зосередитися на інших напрямах розвитку бізнесу.

Що далі?

Навіть попри пом’якшення багатьох вимог, компаніям варто вже зараз вжити низку проактивних кроків:

  • Перевірте свої HS-коди – переконайтеся, що вся ваша друкована продукція належить до HS Code 49 і підпадає під звільнення.
  • Визначте свою роль у ланцюгу постачання – з’ясуйте, чи є ви першою компанією в ланцюгу постачання після виробника сировин, первинним дистриб’ютором паперу чи стандартним покупцем із мінімальними зобов’язаннями.
  • Обговоріть питання з постачальниками паперу – важливо уточнити: хто є первинним дистриб’ютором, звідки походить целюлоза, як передаватимуться референсні номери.
  • Інформуйте своїх клієнтів – проактивна комунікація з видавництвами, агенціями, брендами та державними замовниками допоможе зміцнити довіру й позиціонувати друкарню як надійного партнера та експерта.

Ця угода дає європейським друкарням більше простору для впевненого планування майбутнього.

Хочете дізнатися, які подальші кроки допоможуть вам якнайкраще підготуватися та тримати клієнтів у курсі подій?

Зверніться до Konica Minolta.

Поділитися: