Інтерв’ю з генеральним директором Konica Minolta Ukraine Ігорем Панівко — про корпоративні фінанси в смартфоні, гнучкість бізнесу й роботів, які не заберуть роботу в людей.
Konica Minolta на ринку понад сто років. Довгий час це був фотобізнес, потім — принтери, сканери та копіри. Років десять тому компанія пішла з продажів і займається вкрай складною й досить творчою справою — створенням цифрової архітектури для різних бізнесів.
Про те, як пандемія вплинула на робочі місця, чому людям не варто боятися роботів, які відбирають роботу й про тонкощі роботи з держсектором в ексклюзивному інтерв’ю Delo.ua розповів генеральний директор Konica Minolta в Україні Ігор Панівко.
Ви розробляєте і впроваджуєте IT рішення для різних бізнесів, розкажіть, як змінилися тренди, потреби, підходи до бізнесу ваших клієнтів через пов’язані з пандемією обмеження?
— Почну з загальновідомого факту, який потрібно повторювати кожного разу, тому що не всі до нього звикли: життя перейшло в онлайн. Почалася нова точка відліку, змінилася концепція роботи в офісі. Це відбувається в усьому світі і, відповідно, відзначено зростання цікавості до продуктів, які надають гнучкість для цієї нової нормальності. Легкість, безпека і зручність погодження й корекції документації, без якої неможливо собі уявити офісні процеси або логістичні ланцюжки, має попит. І попит цей буде зростати в геометричній прогресії.
Добре, що ви торкнулися цієї теми, мова йде про так звану «цифрову трансформацію». Чомусь кожен топменеджер і кожна компанія вкладає в це свій сенс. Ви позиціонуєте себе, як компанія, яка допомагає бізнесам трансформуватися. Що таке цифрова трансформація для вас?
— Для нас і багатьох компаній у світі — це переведення всіх процесів у цифру. Застосунки розв’язують завдання та забезпечують колаборації. Ми впроваджуємо все, що з цим пов’язано, й активно шукаємо оптимальні рішення.
Ми й самі діджитальні — процеси в компанії не просто оцифровані, ними можна керувати з мобільного телефону. У цьому суть трансформації: різноманітні фізичні процеси набувають виразний цифровий відбиток, стають більш зручними й ефективними.
Ви сказали, що в усьому світі зростає цікавість до продуктів, які дають можливість бути гнучкими. Ви створюєте такі продукти. Як із цим корелюють успіхи вашої компанії у 2020 році?
— У нас був дуже успішний 2019 рік. Компанія виросла на 25 % загалом, за багатьма показниками навіть на 50 %. За підсумками 10 місяців 2020 року бачимо, що ми наростили обсяг продажів рішень, практично компенсувавши втрати повного локдауна, який був у квітні-травні минулого року. Ми вже бачимо, що до кінця фінансового року (компанія працює за японським діловим календарем, коли фінансовий рік починається 1 квітня — Delo.ua) вийдемо на тогорічні показники. Так що оцінюємо 2020 рік, як дуже позитивний для компанії. Попри зниження ділової активності у всьому світі.
Щодо ділової активності — яким стане робоче місце майбутнього на вашу думку?
— Думаю, поняття робочого місця повинно зникнути. Натомість з’явиться поняття «ділова функція». Робота в одному місці з 9 до 18 — це вже анахронізм, 19–20 століття. 21 століття визначає потребу саме у виконанні функції, і цифрове покриття допоможе людині виконувати цю функцію, коли завгодно й де завгодно. Також цифрові рішення допоможуть відстежувати ефективність виконання функції. Так, ми будемо певною мірою прислужниками цього нового цифрового світу. Але це вже відбувається й тільки набирає темпи — наше життя вже прив’язане до смартфона, а соціальні мережі та інші корисні застосунки міцно нас тримають. Так само і з робочими інструментами. Слідом за споживчими рішеннями прийде мобільний бізнес.
Ви допомагаєте створювати ці мобільні рішення для бізнесу?
— Ми опрацьовуємо для клієнтів варіанти з приватними хмарами, у яких клієнти можуть контролювати свої дані та керувати ними. Частину рішень ми розробляємо з нуля. Є «упаковані» рішення, які ми швидко розгортаємо й запускаємо — наприклад, автоматизоване погодження відпусток і відряджень, кастомні рішення, побудовані за допомогою технологій Microsoft. Вони допомагають людині, яка часто переїжджає з місця на місце в справах компанії, бути повністю незалежною від фізичної локації.
"Ми даємо змогу по-новому поглянути на процеси клієнтів з точки зору ефективності."
Чи покращують життя прості рішення?
— Значно полегшують. Згадайте, як стало простіше, коли «Укрзалізниця» запустила мобільний застосунок для придбання електронних квитків. Або електронні авіаквитки. Звичайно, це споживчий сектор, він розвивається більш стрімко. У В2В ж треба змінювати правила та процеси, а це не так просто. Але вже є компанії, які намагаються щось робити та хочуть змінюватися.
Наприклад? Хто є вашими клієнтами?
— Дуже велика схильність до інновацій в аграріїв. Ми розробляємо і впроваджуємо для них безліч рішень — як частина комплексу послуг із роботизації.
У нас багато клієнтів — близько чотирьох тисяч компаній, більшу частину з яких ви знаєте, вони на слуху. У чому наша взаємодія — ми надаємо можливість по-новому поглянути на процеси клієнтів із погляду ефективності.
Інтернет речей?
— Цікаво, що ви запитали про це: ми в цій справі дуже давно. Задовго до появи самого терміну, компанія Коніка Мінолта комплексно підходила до обслуговування своєї техніки. Усі наші пристрої підключені до сервісних служб, ми проводимо їхній віддалений моніторинг. Реагуємо на проблеми в реальному часі, накопичуємо статистику — щоби робити превентивний ремонт, міняти ключові вузли до того, як вони вийдуть із ладу. Також ведеться розрахунок за витратними матеріалами: їх доставляємо до того, як вони закінчаться.
Ми почали це років десять тому, це один зі стандартів нашої діяльності.
Ви збираєте віртуальні пазли, будуєте архітектуру для бізнесів. Які «цеглинки» для цього вибираєте, якому софту віддаєте перевагу?
— Цифровий світ не припускає монополії. У деяких моментах нам найближчі рішення Microsoft, але працюємо й з іншими вендорами. Щоб автоматизувати один процес, наприклад, обробку документів у логістиці, не вийде розв’язати всі завдання за допомогою одного продукту. Це завжди пакетне рішення, налагодження обміну даних, оптимізація. Ми дивимося на світ широко: бізнес-аналітики підбирають продукти, які оптимально підійдуть для конкретного випадку, для конкретної потреби клієнта. Іноді ці продукти кастомізуються. Іноді програмісти дописують код, щоби зручніше було пов’язувати все разом. За цим майбутнє, не тільки наше, але і всього світу.
"Ви ж не будуєте літак кожен раз, коли потрібно кудись полетіти."
Ви використовуєте штучний інтелект і машинне навчання?
— Зараз багато хайпу на цю тему, але в реальності все простіше: це алгоритми в коді програм, які ми використовуємо, в основному, у внутрішніх процесах. Та сама цифрова трансформація. Десять років тому, коли я приєднався до команди компанії, перше, що я вирішив зробити, це автоматизувати бек-офіс і фінанси. Ми запустили машинне навчання для прогнозування бізнесу. Тут немає нічого фантастичного. Ми розуміємо, де можемо використовувати сервіси ШІ, підключати їх до наших рішень. Подібні механізми широко використовуються в хмарах — це класифікація текстів і розпізнавання осіб. Тобто, якщо знадобляться послуги ШІ, їх можна просто замовити в мегавендора — за додаткову плату.
Як щодо створення власного штучного інтелекту?
— Самим створювати ШІ нереально, це колосальні ресурси, величезна кількість даних для навчання. Фізичні сервери, які підтримують роботу подібних алгоритмів, також чималі. Якщо простіше, у цьому немає сенсу. Простіше замовити сервіс у спеціальних компаній, які нададуть його для певних ділянок роботи. Ви ж не будуєте літак кожен раз, коли потрібно летіти кудись.
На пальцях — як рішення ШІ взагалі можуть допомогти?
— Найпростіший приклад — поштові сервіси. Якщо ви користуєтеся, скажімо, Outlook, Cortana надсилає нагадування. Google-календар підказує, коли у вас поїзд. Facebook каже, що ось-ось почнеться цікава вам подія. Ці сервіси непомітно та поступово проникають у життя. Наші сервіси теж будуть рекомендаційні та передбачувані.
"Ми настільки завищуємо планку якості, що саме поняття конкуренції відходить на інший план. Ми прагнемо потрапити із рожевого океана в блакитний, від конкуренції — до відкриття нових ринків."
Хто для вас конкуренти і хто бенчмарк?
— Наші конкуренти знаходяться в минулому… Розумієте, ми надаємо комплексні рішення, а не продаємо певні продукти. Так, у минулому, коли займалися продажами принтерів-сканерів-копірів, ми конкурували ціною. Але більше ми таким не займаємося. Компанія розробляє рішення, надає сервіс, допомагає своїм клієнтам досягати успіху в бізнесі.
Що стосується бенчмарків, можу назвати, наприклад, американську компанію Accenture — вони пропонують комплекс послуг, аналіз, консалтинг і впровадження. Ми працюємо за схожою моделлю. Бачимо успішні приклади діяльності колег з Konica Minolta у Франції, Німеччині, США. Орієнтуємося на цей досвід, а не на місцевий, український, ринок. Тобто, настільки завищуємо планку якості, що саме поняття конкуренції тут відходить. Ми хочемо потрапити, якщо говорити словами В. Чан Кіма, з рожевого океану в блакитний, від конкуренції — до відкриття нових ринків.
Нові ринки — це в тому числі й помилки. Де вже помилялися ви? І які уроки винесли?
Насамперед помилки — це добре. Ми вчимося. І для нас дуже важливий клієнт, з яким ми працюємо. Його портрет.
Після своїх помилок ми уникаємо роботи з держсектором. Усі їхні тендери грунтуються на цінах, нам це не цікаво. У цьому немає стратегічного бачення. Були проєкти, вони закінчилися не дуже вдало.
До 2015 року ми обслуговували близько півтора десятка банків, які збанкрутували. Відповідно, стратегічні проєкти з фінансовим сектором також виявилися помилковим напрямом, і ми переглянули своє бачення роботи з ним.
Висновки допомогли нам диверсифікувати наш пул клієнтів. Криза показала живучість цього підходу: ми не залежимо ні від одного сектору. Усі наші клієнти — це різні бізнеси. Вони працюють, виробляють, продають, а ми працюємо разом із ними.
Ще один цікавий момент — півтора року тому ми почали займатися відеоспостереженням. Konica Minolta придбала MOBOTIX, це виробник камер найвищого класу. Треба було виводити камери на ринок, але ми не дуже розуміли, яким шляхом йти. Вирішили просто продавати камери, але не пішло. Усі клієнти хочуть готове рішення, з аналітикою, з програмним забезпеченням, із сервісом. Тому перелаштовуємося на ходу, вибудовуємо концепцію продажів — і бачимо, що відеоспостереження як сервіс, як комплекс, стає гіперпопулярним. Це різні програми: «безпечне місто» чи «безпечна країна», наприклад.
"Економіка підписки — це наша концепція, наше кредо і наш базис. Для клієнта це легко, просто та прогнозовано."
Ваш бізнес є втіленням концепції «економіки підписки». Складно було впроваджувати це в Україні, пояснювати бізнесу вигоди?
— Економіка підписки — це наша концепція, наше кредо й наша основа. Ми пропонуємо сервісні послуги. У 2010–11 роках ми пройшли крізь злам стереотипів щодо переходу на підписку замість придбання.
В Україні — з огляду на певну турбулентність і волатильність — горизонт планування в компаніях становив тиждень, може місяць. Рідко — рік. Вкрай рідко — понад рік. Підписка виправдовує себе, коли це довгострокове співробітництво. Вендор бере на себе турботи щодо обслуговування техніки, її оновлення. Ми рахуємо окупність на 4–5 років уперед.
Відтоді пройшло вісім років — і тільки зараз ми спостерігаємо трансформацію бізнес-простору. Підписка стає досить поширеним явищем для великого бізнесу — ми хочемо далі її розвивати й демонструвати переваги для малого й середнього бізнесу. Для світу, особливо для США — це взагалі стандарт, це легко, просто і прогнозовано. Чекаю, коли Україна повністю інтегрується в західні технологічні цикли. Тоді більше не доведеться витрачати сили й ресурси на переконання людей.
