Всі ці ринки зазнають упливу мінливих тенденцій та тиску на попит. Економіка, як макро-, так і мікро-, змінює організаційні й індивідуальні витрати.
Галузь намагається впоратися з наслідками серйозних потрясінь, спричинених пандемією й інфляцією, а також зростанням цін на енергоносії та транспорт. Що стосується друку, то в період з 2021 по 2023 рік спостерігався ріст вартості витратних матеріалів, таких як папір, форми й фарби. Відтоді він зменшився, але сприяв розвитку цифрового друку як економічно вигідного для невеликих тиражів.
Підвищення заробітної плати для виробничого, торгового та адміністративного персоналу матиме тривалий ефект. Постачальники поліграфічних послуг стикаються з труднощами у наймі й утриманні кваліфікованих працівників, що змушує багато компаній інвестувати в системи автоматизації та робототехніку. Ця тенденція посилиться в наступному десятилітті, що вигідно для цифрових поліграфічних систем, оскільки їх зазвичай легше автоматизувати, особливо під'єднавши до обладнання для післядрукарської обробки.
Це вкрай актуально, адже у звіті Всесвітнього економічного форуму «Майбутнє робочих місць до 2025 року» прогнозується, що поліграфічна та суміжні сфери стануть одними з галузей, де найшвидше скорочуватиметься персонал у період з 2025 по 2030 рік – зникнуть 2 мільйони робочих місць, що становитиме 20 % від кількості штатних працівників у 2025 році.
Обсяги друку зумовлюються чисельністю населення і віковими групами. Smithers прогнозують ширше використання цільових комунікацій, з більшою кількістю дизайнів та меншими тиражами, що чудово підходить для цифрового друку.